Багато змушені продовжити роботу, оскільки доглядають за хворими і старими
У момент, коли світ закривається на карантин, важлива реакція МЗС і взаємодія з тими українськими громадянами, які залишилися за кордоном. Глава відомства Микола Кулеба розповідає про титанічні зусилля, що вживаються для повернення українців додому, однак справжні масштаби лиха поки неясні навіть МЗС. Скільки наших заробітчан вирішили перечекати кризу в Італії, а хто з них зважився повернутися додому, в Україну? Ці питання UBR задав Олесеві Городецькому, главі Християнського товариства українців в Італії.
Наскільки карантин згуртував українську громаду Італії?
З огляду на загальну ситуацію, громада переживає ті ж умови, що й самі італійці. Дотримуються карантину, виконують приписи уряду. І вже є одна жертва, Раїса з Києва. Вона була волонтером. Про інших захворюваннях наших громадян невідомо. Була ще одна дівчина, яка заразилася, але її вже виписали, і з нею все добре. Українці, як і італійці, взагалі-то дуже переживають – такі заходи ще ніколи раніше не застосовувалися в Італії, як зараз. Але намагаються берегти себе, дотримуватися карантину. Є сильна взаємопідтримка, в першу чергу, психологічна. Люди діляться порадами, телефонують.
У співтоваристві “Українці Італії” люди пропонують допомогу – продуктами, працевлаштуванням. Чи виникли проблеми з роботою, чи багато хто втратили робочі місця?
Велика кількість наших громадян працює з хворими, доглядають за старшими людьми. У них робота залишається, це, по суті, та ж робота, що у медсестер і лікарів – людей не можна кинути. Хтось, враховуючи карантин і те, що діти знаходяться вдома з батьками, відмовився від послуг. Багато, хто працює в інших, що не життєво важливих сферах, виявилися у вимушених відпустках, тому що під забороною опинилася вся сфера громадського харчування та розваг – бари, ресторани, пекарні закриті. Працює тільки транспорт, продуктові магазини, аптеки і лікарні.
Вибачте за тимчасові незручності приходить з українського посольства про евакуацію?
Недавно було оголошення на сторінці посольства про те, що люди, охочі поїхати в Україну, повинні звертатися в посольство і консульство, записуватися – і буде вирішуватися питання про централізоване надання їм транспорту. Виникла проблема з тими, хто знаходиться в Італії з безвізу (у них немає ні місця, ні можливості, щоб залишитися тут на карантин). І ми подали звернення в префектуру Риму, щоб вирішити їх питання. Префектура просто переадресувала наш запит на посольство, яке вчора опублікувало таку заяву.
Мова лише про туристів?
Крім них, це і громадяни, які приїхали провідати своїх родичів, які проживають в Італії постійно (таких дуже багато). Крім того, це і люди, які приїжджають на кілька місяців по безвізу, щоб підмінити когось по роботі. Вони на пару місяців їдуть сюди, щоб потім повернутися назад в Україну, не порушуючи правил безвіза. Вони-то і виявилися тут заблоковані.
Чи є дані про те, як і коли їх будуть вивозити?
Вчора був літак, який забрав громадян, які застрягли на кордоні між Італією і Словенією, добиратися на автобусі. Будемо чекати, доглянуть потреба в інших літаках. Поки даних немає. Зате дуже неприємна ситуація виникла у зв’язку з тим, що Міжнародні авіалінії України за пару днів до перекриття кордону завищили ціни. Коли людина повертається в Україну і змушений платити € 1200 за квиток в одну сторону, з огляду на ситуацію, – це негуманно з точки зору бізнесу. На це дуже багато нарікань.
Чи багато з тих, хто живе і працює в Італії довгий час, вирішив повернутися додому?
За моїми спостереженнями, поїхали в основному ті, хто знаходився в Італії тимчасово, не мав ні житла, ні роботи. Для таких виникла проблема – і вони вирішили повернутися. Справа навіть не в їх накопичення. Серед тих, хто тут проживає постійно, великого ажіотажу і бажання їхати в Україну немає: якщо є можливість перебути карантин тут – у них є, де жити і є робота, – вони залишаються. Крім того, в Інтернеті поширювався заклик до тих, хто може перечекати карантин тут, – не повертатися в Україну, щоб не стати джерелом інфекції для рідних і близьких. Таких закликів було дуже багато, люди з різних міст говорять про це. Зрозуміло, що люди, кому тут ніде залишатися, чи не будуть жити на вулиці, вони і їдуть додому.
Шукайте деталі в групі Facebook