Економіка в добу «коронавірусної паніки»: проблеми з торгівлею, туризмом і фінансами

Спалах нового коронавірусу загрожує не лише здоров’ю людей у всьому світі, а й глобальній економіці.

Поширення коронавірусу світом неабияк налякало інвесторів. Наприкінці лютого фондові ринки пережили свій найгірший тиждень від початку світової фінансової кризи 2008-2009 років. Великі компанії, виробництво яких пов’язане з Китаєм, тимчасово закривають свої заводи та прогнозують збитки протягом найближчих місяців. А в Європейській комісії вже заговорили про ймовірний початок економічного спаду.

Як саме коронавірус вдарив по економіці та чи вплине він на гаманці українців — пояснює hromadske.

Торгівля

За підрахунками Організації економічного співробітництва й розвитку, в 2020 році зростання світової економіки може вповільнитися майже вдвічі — до 1,5% замість 2,9%, — якщо вірус і далі ширитиметься планетою такими ж темпами, як і зараз.

Китай — друга за розмірами ВВП (після США) економіка світу. КНР є найбільшим торговельним партнером для переважної більшості розвинених країн та України через свою економічну політику, спрямовану на розширення та постійний розвиток експорту. А тому спалах коронавірусу в країні впливає не лише на китайську, а й на світову економіку.

Так, власники багатьох заводів та фабрик у Китаї — як-от Apple, Tesla чи Facebook — почали запроваджувати примусові «канікули» для своїх працівників, аби не допустити подальшого зараження. У таких умовах виробництво суттєво уповільнюється, що, своєю чергою, впливає на світову торгівлю — в найбільш різноманітних сферах.

«Кока-Кола» вже заявила, що обсяг виробництва газованих напоїв через спалах коронавірусу може впасти на 2-3%, а її прибуток — на 1-2%. Microsoft і Apple повідомили інвесторам, що не зможуть виконати квартальний план щодо виручки — адже у найбільших виробників процесорів (Intel та AMD) проблеми з постачанням комплектуючих із Китаю. А виробники автівок Hyundai (із Південної Кореї) та Nissan (із Японії) тимчасово закрили свої заводи навіть за межами Китаю — бо для виробництва їм не вистачає деталей, які вони завозили з КНР.

Також КНР є одним із головних постачальників фармацевтики й медичних засобів у світі. За деякими оцінками, китайське походження мають до 80% ринку медпрепаратів США — і йдеться, зокрема, про ліки, які використовують для лікування раку та операцій на серці. А у світі не вистачає засобів медичного захисту — масок і респіраторів, більшість яких так само виробляється в Китаї.

Водночас через тимчасове закриття китайських фабрик китайська економіка менше імпортує з інших країн. Приміром, оскільки Китай є одним із найбільших світових споживачів металургії, то ціни на метали падають. На них, зокрема, спеціалізується українська економіка.

Падають ціни і на нафту, адже в умовах обмеженої економічної активності китайські компанії менше перевозять товарів та загалом зменшують споживання енергоресурсів. Оскільки Китай є найбільшим імпортером нафти у світі, Міжнародне енергетичне агентство прогнозує перше за останні десять років глобальне падіння попиту на цей ресурс на тлі коронавірусної епідемії.

Утім є й хороші новини: падіння імпорту з Китаю може допомогти місцевим виробникам в інших країнах, які через вищі податки й зарплати не могли конкурувати із засиллям дешевих китайських товарів. Однак споживачі від цього програють, адже, найімовірніше, ціни на товари, які раніше постачав Китай, будуть рости.

Туризм

Туризм — одна з тих галузей, що можуть постраждати від «вірусної паніки» найбільше. Новини про поширення вірусу у нових країнах лякають туристів, які скасовують свої плани, чекаючи, коли епідемія піде на спад.

До того ж, деякі країни запроваджують обмеження на кордонах та додаткові перевірки в аеропортах. Атмосфера, яка панує під час таких перевірок, навряд чи сприятиме спокійній відпустці.

А деякі авіакомпанії скасували рейси до Китаю та інших країн із високим рівнем зараження коронавірусом — Південної Кореї, Італії та Ірану. Міжнародна організація цивільної авіації (ІКАО) підрахувала: в першому кварталі 2020 року глобальний дохід від авіаперевезень скоротиться на 4-5 мільярдів доларів.

Крім того, по всьому світу компанії та уряди країн скасовують заходи: від тижнів моди та конференцій із питань штучного інтелекту до футбольних матчів і карнавалів. І це не лише призводить до збитків для організаторів, а й зменшує потік туристів.

За розрахунками Всесвітньої ради подорожей і туризму (WTTC) спільно з Oxford Economics, коронавірус уже завдав світовій туристичній галузі близько 22 мільярдів доларів збитків. Переважно це збитки від зменшення кількості китайських туристів, які витрачають найбільше коштів під час відпустки.

Водночас у WTTC зазначають, що 90% збитків туристичній галузі приніс не стільки сам вірус, скільки пов’язана із ним паніка.

Глобальні збитки у сфері туризму боляче вдарять по тих країнах, де він є одним із значних джерел доходів. Так, за оцінками ІКАО, Японія втратить у першому кварталі 2020-го 1,29 мільярдів доларів, а Таїланд — 1,15 мільярдів — бо до них приїде менше китайських туристів, ніж зазвичай.

Італія, де, за останніми даними, вже понад 3000 людей заразилися новим коронавірусом, є однією з найбільш популярних країн для туризму: так, у 2019-му її відвідали 62 мільйони туристів — це п’ятий у світі показник.

Зараз в Італії не пік туристичного сезону, а північні регіони країни, де спалах коронавірусу найсерйозніший, не найбільш популярні серед подорожувальників (за винятком гірськолижних курортів і Венеції). Утім із плином часу, якщо вірус пошириться й на інші регіони, кількість туристів в Італії може впасти майже до нуля, вважає професор Університету Бокконі в Мілані Роберто Перотті.

Шукайте деталі в групі Facebook


Загрузка...

Джерело.