Зникнення старшої школи в Україні: що і коли зміниться

Українські старшокласники вже у 2027 році замість 10-11 класів підуть в ліцеї. Це пов’язано з трансформацією шкіл, яка запланована в рамках реформи освіти.

 

Рік тому, 16 січня 2020 року, парламент ухвалив закон “про повну загальну середню освіту”, відповідно до якого українським школам, в продовження розпочатої раніше реформи освіти, належить трансформація. А саме – їх поділ на початкові, базові середні та профільні. Нововведення не на жарт налякали батьків і вчителів шкіл, бо багато хто сприйняв реформу старшої школи не тільки як повну відмову від вступу дітей в 10-11 класи, причому нібито вже з вересня поточного року, але і як швидке скорочення кількості шкіл в Україні. Яких змін варто очікувати цього року – розбирався Главред.

Що передбачає реформа
Днями ЗМІ, посилаючись на перспективний план розвитку мережі закладів загальної середньої освіти одного з районів Києва, повідомили про відмову від прийому школярів в 10 і 11 класи вже з вересня 2021 року у зв’язку з черговим етапом трансформації системи освіти.

Згідно з цим документом, з більш ніж 60 існуючих у цьому районі шкіл I, II і III ступенів, де навчалися діти з 1-го до 11-го класів, середню освіту можна буде отримати тільки в 15 з них, тобто, в одній-двох школах кожного мікрорайону.

Справа в тому, що реформа освіти, вона ж – нова українська школа (НУШ), розпочата чотири роки тому урядом Гройсмана, передбачає перехід українських шкіл на західну модель навчання.

Тобто, школи після закінчення реформування, будуть поділені на три групи:

початкові, в яких діти навчатимуться чотири роки;
базові середні (гімназії), розраховані на п’ять років;
профільні середні, які матимуть статус ліцеїв академічної та професійної спрямованості. У них діти навчатимуться два або три роки 11-річної або 12-річної школи відповідно.
У професійні ліцеї планується переформатувати діючі училища – там можна буде отримати середню освіту і професію, про що будуть видаватися сертифікати державного зразка.

Академічні ліцеї призначені для тих, хто планує вступати до ВНЗ. Тут учні в 10 класі зможуть вибирати собі профіль – гуманітарний, математичний, художній, спортивний тощо, і, або вчитися за цим профілем до 12 класу в рамках НУШ або ж, за бажанням, змінити профіль знову після 10-го класу.

При цьому початкова і середня школа можуть знаходитися, як і раніше, в одних приміщеннях шкіл, найближчих до будинку учня. А ось ліцеї знаходитимуться окремо. Тобто учень, по закінченню 9 класів, повинен буде йти вчитися в старші класи в найближчий до свого будинку ліцей, але перед цим він має здати державну підсумкову атестацію у формі зовнішнього незалежного оцінювання.

Школи закривати не будуть
Секретар Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат Наталія Піпа у коментарі Главреду підтвердила, що на рівні місцевої влади дійсно існують перспективні покрокові плани розвитку мереж закладів середньої освіти, що передбачають розподіл міських шкіл на початкові, середні та ліцеї. Але, зважаючи на карантин і зміну керівництва Міністерства освіти, всі терміни по впровадженню цих планів зрушилися на невизначений термін, оскільки вони ще навіть не затверджені.

“Спочатку планувалося так, що діти з середньої школи повинні були вступати в ліцеї – академічні або професійно-технічні, у 2027 році. Ні про яке скорочення кількості шкіл мови не йде. Так як в Україні немає ліцеїв в достатній кількості, в них будуть переформатувати вже існуючі училища”, – зазначила Наталія Піпа.

За її словами, не йде поки мова і про масову відмову від набору старшокласників до 10 і 11 класів, бо повноцінними ліцеями, відповідно до законодавства, спочатку планують робити тільки так звані санаторні школи. На них, як стверджує Піпа, будуть відпрацьовувати перехід на ліцеї в якості пілотного проекту.

“Санаторні школи були створені ще за радянських часів, і туди направляли дітей із захворюваннями серця, опорно-рухового апарату і легенів, батьки яких працювали на виробництві і не мали часу на догляд за дітьми. Зараз в санаторні школи часто влаштовуються за купленими довідками, бо це школи повного дня і з поліпшеним харчуванням, де часто, крім невеликого відсотка дітей, які дійсно потребують лікування, навчаються діти із заможних сімей. Таких шкіл в Україні – 66 і цього року малася на увазі відмова в них від набору перших класів, щоб ці санаторні школи стали ліцеями до 2023 року. Але і зараз глава МОН, Сергій Шкарлет, гальмує цю реформу, відповідно, терміни можуть пересунутися і на більш пізній термін”, – зазначила Наталія Піпа.

“Мова не йде ні про скорочення, ні про закриття шкіл – усе робиться у відповідності до закону про загальну середню освіту. Його норми передбачають, що можуть існувати окремі початкові школи, – початкові, гімназії, заклади дошкільної освіти та ліцеї. Початкова школа може мати у своєму складі дошкільний підрозділ, гімназія-початкову і дошкільну, а ліцей – тільки гімназію. При цьому школи, освітня діяльність яких проводиться в рамках міжнародних угод України та інших держав, можуть зберегти одночасно всі ці ланки”, – уточнив директор технологічного ліцею №141 “ОРТ” Києва Юрій Кіньков.

При цьому експерт напряму “Освіта” Українського інституту майбутнього Микола Скиба звертає увагу на те, що навіть у провідних ліцеях досі кульгає навчальна база і тому не скрізь є можливості для забезпечення навчання школярів вузького профілю. Однак тут все залежатиме від самих шкіл і того, наскільки їх керівництво і педагогічні склади готові до змін.

“Це пояснюється тим, що раніше не було жорстких вимог до програми, щоб покращувати базу. Для цього, перш за все, потрібна воля засновників ліцеїв, що активно спостерігається в приватних навчальних закладах. Але ресурси на це завжди можна знайти за бажання”, – сказав Скиба.

Шукайте деталі в групі Facebook


РЕКЛАМА:

Джерело.

Загрузка...