Оля Фреймут зізналася про перше побачення, стосунки з Притулою і зустріч з Богом

Директор “Школи панянок” розповіла Люкс ФМ, у що до сих пір вірить, про що шкодує і коли не може стримати сліз. А ще відома телеведуча пояснила, що схожого між ними з Притулою і 90-річною парою. Лови крутий зірковий бліц від Олі Фреймут.

 

Мистецтво бути жінкою – це не бути чоловіком, або бути чоловіком, але цього не показувати.

Плачу під час перегляду фотографій своїх дітей.

Ніколи не пізно вчитися. Чим більше тобі років, тим ти зобов’язаніший це робити.

Ще досі вірю у Святого Миколая.

Шкодую, що не встигла на поxoрон своєї бабусі.

Найкращий комплімент жінці – це те, що вона розумна. Я вважаю, що це найceкcyальніший комплімент.

При першій зустрічі звертаю увагу на волосся.

Ревнощі – це ознака, що у вас проблеми з самооцінкою.

На першому побаченні не варто лізти до людини з поцілунками.

Моя найулюбленіша частина тіла – руки.

У дитинстві мені здавалося красивим довге волосся. Тепер так не думаю.

Бути багатодітною мамою – це означає бути трішки пампушкою.

У моїй сім’ї цінують українські традиції.

Найкумедніша стаття, яку мені доводилося про себе прочитати, – це те, що я oнкoхвoра.

Наші стосунки з Притулою нагадують 90-річну пару, в якої за певних причин не може бути ceксу.

В іншому житті хотіла б бути своєю правнучкою.

Коли зустрінусь із Богом, то скажу: “Як добре, що зустрілася із Вами, а не з тим, хто брюнет”.

Життя навчило контролювати все, що я кажу.

Весна – це підсніжник у руці, хоча його й забороняє Червона книга.

РЕКЛАМА:

Джерело.