Скільки заробляють українці у Італії: Залишається привабливою для трудових мігрантів

Не зважаючи на економічну кризу, Італія все ж залишається й надалі привабливою країною для українських трудових мігрантів. Кількість наших співвітчизників на Апеннінському півострові постійно зростає. Трудові мігранти їдуть в Італію через теплий клімат та високий рівень життя. Статистика свідчить, що в цій країні проживає понад 600 тисяч українців. Тому невдовзі вони можуть стати найбільшою національною меншиною.

Громадянам України на території Італії навіть дозволили вільно керувати автомобілем з українським посвідченням водія. Українці можуть обміняти його на італійське, без складання теоретичних та практичних іспитів та внесення відповідної плати.

Юрій та Олена поїхали на заробітки в місто Неаполь (Італія) одразу після закінчення університету. Таке рішення пояснюють тим, що в Україні не було можливостей реалізувати майбутні плани, що були пов’язані з отриманням більших коштів, ніж заробітна плата на звичайній роботі. А також додають, що побачити Італію було їхньою мрією.

“З’явилася можливість за допомогою знайомих людей, які вже мають там роботу, поїхати попрацювати. Обіцяли допомогти з житлом. З серпня 2014 року ми почали оформляти документи, в Італію приїхали в листопаді, – згадує Юрій.

Майбутнім заробітчанам пояснили, що молодь в Італії більше зорієнтована на роботу в закладах громадського харчування, супермаркетах. Для чоловіків можуть стати в нагоді навики автослюсара, будівельника. Жінки працюють прибиральницями, офіціантками, “бейбі-сітерами”.

Юрію запропонували працювати в супермаркеті, а Олені думали по приїзді щось підшукати. Оскільки, оформлення документів зайняло більше часу, поки молоді люди доїхали до міста Неаполя, на обіцяну посаду вже взяли іншу людину. Тому по приїзді змушені були шукати роботу самостійно.

Своєрідним місцем збору українських заробітчан в Неаполі є “український парк”. Саме в цьому місці збираються і українці, і італійці та домовляються про роботу. Тому і вони пішли туди.

Молоді люди кажуть, що про вільні робочі вакансії також можуть знати і “українці-старожили”, які працюють в Італії багато років Але для того, щоб дізнатися який працівник потрібен “сенйору” українцям доводиться платити від 20 до 100 євро.

Найвигіднішою тимчасовою роботою для дівчини може стати прибирання осель італійців (оплата сім євро за годину). Куди і влаштувалася Олена.

Юрій працював в меблевому магазині, де отримував заробітну плату 30 євро на день. Хоча наголошує, що стабільною вона була лише три місяці, адже попит на нові меблі зростає тільки під час новорічних свят. Олені запропонували роботу няні.

“В сім’ї було важко, адже мені дали на руки п’ятимісячну дитину. Але зарплата була хороша. Спочатку платили 40 євро на день. Потім мене перевели на зарплату і я отримувала 800 євро в місяць”, – каже дівчина.

Молоді люди звертають увагу на те, що однією з проблем був мовний бар’єр. Та запевняють, що в середовищі італійців її можна вивчити за 3-4 місяці.

“Нам дуже пощастило, що наші роботодавці розуміли англійську. Бо італійської мови ми не знали взагалі”, – з усмішкою згадує Юрій.

Оскільки в меблевому магазині роботи не було, наступним місцем працевлаштування волинянина став місцевий супермаркет, де йому платили заробітну плату 150 євро на тиждень. В його обов’язки входили викладка та доставка товару, робота на складі.

Специфіка італійських супермаркетів в тому, що вони обслуговують клієнтів лише однієї вулиці. Хоча всі замовлення клієнтам розносили пішки, додатковим стимулом були “чайові” в розмірі 10-15 євро на день.

Основною проблемою всіх українських заробітчан, які постійно знаходяться на роботі за кордоном, є завершення терміну дії візових документів.

“В мене віза закінчилася 31 січня 2015 року, тобто легально в Італії я прожив тільки два місяці. А в Олени – 24 серпня 2015 року”, – каже Юрій.

Оскільки в Неаполі працює велика кількість нелегалів, документи місцевою поліцією перевіряються не часто, це й дало можливість українським заробітчанам працювати і надалі. Але виникла наступна проблема: як повернутися додому з недійсними візами, щоб не стати депортованими.

За словами Юрія, варіантів може бути декілька.

Перший: авіапереліт прямим рейсом Рим-Київ. Не проїжджаючи через Європу.

Другий варіант: зробити “білий паспорт”. Потрібно звернутися в посольство, написати заяву про згубу паспорта, заплатити 100 євро та отримати тимчасовий.

Третій варіант – це оформлення статусу втікача. Але він є більш дієвим, якщо є бажання залишитися на постійне місце проживання.

“Ми повернулися в Україну, адже планували поїхати додому, бо там наші рідні, друзі. Тим більше, що в Італії, були змушені переїхати жити в інше місто, яке було дуже далеко від роботи. Потрібно було багато часу витрачати на дорогу”, – пояснює Юрій.

Варіантом повернення додому обрали прямий авіапереліт Рим-Київ.

Проблем з проходженням митного контролю не було, адже коли під час посадки працівники аеропорту звернули увагу на те, що віза недійсна, то одразу запитали де працювали молоді люди. Коли отримали відповідь, що це було місто Неаполь, з усмішкою поставили печатки і побажали щасливого польоту.

І додає, що за кордоном люди дуже змінюються, забезпечивши собі комфортне життя, не мають наміру повертатися в Україну. Адже випрацювали звичку не виглядати гіршими по класу за “сенйорів”, хоча матеріальної можливості забезпечити собі таку “схожість” часто не мають.

РЕКЛАМА: