Ось уже три тижні 50-річна запоріжанка Наталія Сергутіна змушена жити на вулиці. Ліжко їй замінює лавочка, поруч улюблена кішка, навколо – розібрані меблі, стільці, пакети, коробки. Можна подумати, що жінка зібралася переїжджати, ось тільки йти їй нікуди, пише “КП в Україні”.
З квартири, де Наталя прожила фактично все життя, її вигнали. Тепер доводиться жити біля під’їзду – сусіди приносять їжу, беруть заряджати телефон, а мародери потихеньку розтягують її скромне “придане”. Ускладнює ситуацію, що жінка – інвaлід II групи після перенесеного інcyльту.
Своє виселення запоріжанка пам’ятає в деталях, каже, той день не забуде ніколи. Кілька людей вибили двері і увірвалися в “однушку” на Південноукраїнській, 13. Жінка, яка керувала “спецоперацією”, заявила, що вона – майор поліції і тепер це її службове житло.
Ірина Москалець, так звуть оперуповноважену нову “квартирантку”, наказала збирати речі в мішки і виносити на вулицю. Жінку-iнвaліда виставили і відразу ж поставили нові залізні двері.
Як виявилося, в цій історії наробили помилок обидві сторони конфлікту і в результаті вийшла колізія.
Квартира в центрі належала батькам Наталії, які все життя пропрацювали на заводі. Житло не приватизоване – все якось руки не доходили.
– Останній раз жінка була там прописана чи 1994 році, то чи в 2001, в загальному, давно, – розповіли виданню в прес-службі Запорізької міськради. – Вийшла заміж, переїхала до чоловіка. Через якийсь час розлучилася, виписалася і, як часто буває, повернулася додому до мами.
За даними поліції, останні вісім років жінка ніде не була зареєстрована, хоча і жила в батьківській квартирі.
А в минулому році її буквально накрила низка тpaгічних подій. Спочатку, в липні минулого року, раптово пoмepла мама – вранці пішла на ринок, дійшла до зупинки, сіла на лавочку і пoмepла. Буквально через кілька місяців заснув і не прокинувся брат Наталії, який офіційно жив в квартирі. Правда, сестру він приписувати не поспішав. Сама вона навіть не змогла потрапити до брата на похopoн – лежала в лікарні після iнcyльту
За документами невелика “однушка” стала нічийна, а оскільки нічийного в нашій країні не буває, на квадратні метри поклала око міська поліція. Правоохоронці звернулися до міськради з офіційним листом, мовляв, хочемо виділити працівнику службову квартиру, видайте розпорядження.
Поліція порушень не виявила
– Виконком дав добро, ми були абсолютно впевнені, що там ніхто не живе, – стверджують в мерії. – Схема така – міськрада надає службове житло, а в поліції вирішують, хто його отримає. Міська влада не вживала жодних заходів до виселення. Наталі надано адвоката, йдуть судові засідання. В судовому порядку вона може оскаржити рішення виконкому. Теоретично шанси є. Наскільки, правда, це затягнеться – невідомо. Поки ми запропонували жінці кімнату в гуртожитку.
Цікаво тільки, чому правоохоронці, перед тим як просити службове житло, не перевірили, чи не живе там хто. Ну і міськрада, перед тим як приймати розпорядження, могла би навідатись.
Чиновники тільки знизують плечима, мовляв, що вже тепер говорити …
До речі, ще навесні, як тільки трохи відновилася після хвороби, Наталя звернулася до суду, щоб узаконити своє проживання, але трохи не встигла. Її “тридцять квадратів” пішли поліції. 9 липня на сайті Запорізької міськради з’явився проект рішення міськвиконкому, а 27 липня було опубліковане і саме рішення про передачу квартир двом оперуповноваженим Дніпровського відділення поліції. Вищевказана однокімнатна квартира, загальною площею – 32,17 кв.м, по вул. Південноукраїнська дісталася майору поліції Ірині Москалець. Через три дні, 30 липня, Наталя Сергутіна подала позов, щоб скасувати рішення місцевої влади.
– Яке рішення прийме суд, передбачити складно. Я зроблю все, що від мене залежить, Наталя теж. Зберемо документи, свідчення свідків. Але, в будь-якому випадку, одна зі сторін виявиться незадоволеною. Думаю, судові тяжби триватимуть довго і можуть дійти аж до Верховного суду, – вважає адвокат Наталії Тарас Гуцал. – Хоча моя клієнтка після смepті родичів зробила все правильно – звернулася до суду про визнання права користування на цю квартиру. А що їй ще залишалося? Ідеальний варіант – вирішити всі питання поки живі родичі, але не завжди виходить.
Тим часом, запорізька поліція провела службове розслідування і дійшла висновку, що жінку з квартири в центрі міста виселили законно. Також правоохоронці не знайшли жодних порушень в діях своєї співробітниці, яка в супроводі десяти чоловіків зайняла вручену їй квартиру.
– На момент оформлення рішення міськради і документів в квартирі ніхто зареєстрований не був, – йдеться в офіційному коментарі Нацполіці в Запорізькій області. – Однак з’ясувалося, що в квартирі проживає жінка без законних на те підстав, і яка з 2010 року не має місця реєстрації на території Запорізької області. – Ми звернулися до міськради, щоб створити комісію для перевірки і вирішення проблеми.
Квартиру опечатали, а мешканці-iнвaліду запропонували кілька варіантів: кімнату в гуртожитку, реабілітаційний центр, будинок-інтернат, тимчасове розміщення в лікарні. Матеріали перевірки направили в прокуратуру. А Наталя, як і раніше живе на лавочці: вона хоче повернутися в свою квартиру, а не позичати ліжко в гуртожитку або інтернаті.
Шукайте деталі в групі Facebook