З моїм майбутнім чоловіком Ігорем я познайомилася на зустрічах батьків одинаків. У нас в місті є така група, де мами і тата, які залишилися одні з дітьми зустрічаються і діляться проблемами, підтримують один одного.
У мене доча Софія. З її батьком ми не були одружені, він кuнув мене, як тільки дізнався про вaгiтність. Але я подавала на встановлення батьківства і аліменти, хоча і з ними було досить важко. З донькою він не бачився, сказав, що платити його зобов’язали, а ось спілкуватися з нами його ніхто не змусить.
Ігор був вдівець. Його дружина пoмeрла, коли його синам двінятам було 2 рочки.
Діти у нас були однолітки, ми стали спілкуватися – було багато спільного, а потім почалися романтичні стосунки, незабаром ми вирішили одружитися. Все таки бігати на побачення з дітьми було не дуже зручно, а нам було добре разом. І ось ми вже живемо сім’єю з трьома дітлахами.
Хлопчики поставилися до мене дуже добре, у них той вік, коли все сприймається легше (на момент нашого весілля дітям було по 4 рочки). Справи з чоловіком у нас пішли в гору. Якщо до цього ми не могли знайти нормальну роботу через дітлахів, то тепер він став нормально працювати, а я сиділа з дітьми.
Хлопчиків я любила шалено – нарівні зі своєю дочкою. Вважала їх своїми синами, а вони називали мене мамою.
Було видно, що їм не вистачає турботи і тепла. Чоловік дбав про них, але турбота ця виявлялася в тому, щоб нагодувати, одягнути і взути. А вони тягнулися до мене, любили дуже просто пообніматься перед сном.
Звичайно мені теж хотілося вийти на роботу, але діти у нас періодично хвoріли і чому то по черзі.
Коли дітлахи пішли в школу, то я все ж почала працювати. Ми домовилися з сусідкою, щоб вона за гріш зустрічали їх після школи і доглядала за ними поки ми не повернемося з роботи.
Валитися у нас почало все, коли чоловік став добре заробляти, його немов підмінили. Став гордовитим, зривався на дітей, пропадав вечорами на всяких зустрічах, посиденьках з колегами.
На одній з таких посиденьок він познайомився з жінкою, яка в подальшому і стала його коханкою. Вона молодша за мене була на 11 років, красива, струнка і без дітей. Він мене зрадив, але дізналася про це, коли він зажадав розлучення.
Хлопцям він сказав, що ми розлучаємося. Їх він планував відправити до школи-інтернат. Він розхвалював, як там добре, які умови. Школа і правда була високого рівня – платна, але це все одно інтернат. Ніколи не забуду, як в мене вчепилися хлопчаки і плачу говорили: “Матусю, ми боїмося туди іти, нас там будуть ображати! Ми дуже любимо вас із Софійкою, можна ми з тобою залишимося”.
З чоловіком ми закрилися на кухні. Був довгa і неприємна розмова, я просила залишити дітей зі мною. Вмовляти довелося довго, але він здався.
Зараз мої діти вже підлітки, у колишнього чоловіка в новому шлюбі новa дитина, з хлопчиками він не бачиться зі своєї ініціативи, але вони особливо і не нудьгують. Матеріально він нам допомагає, але я і сама працюю. Відносини у мене зараз є з одним чоловіком, але заміж я більше не хочу.
Шукайте деталі в групі Facebook