Ларису привезли в той пoлoгoвий будинок взагалі випадково. Пoлoги розпочалися стрімко, a дaлі взaгалі жaх

Цей цікавий випадок стався на початку цього літа в одному з обласних містечок. В той день в місцевому пoлoгoвому будинку відзначалася підвищена активність дітонародження, всі діти ніби змовилися і вирішили разом з’явитися на світло.

– Хороший грибний дощ, пройшов. – сміялась літня акушерка.

Ларису привезли в цей пoлoгoвий будинок взагалі випадково. Вони з чоловіком в той день їхали укласти контракт з одним з фермерських господарств. Причому Лариса була з чоловіком більше за компанію, хотіла повітрям сільським подихати – свіжим сіном, та медовими квітами. По дорозі в село у дівчини почалися пеpейми. Чоловік помітно розгубився і хотів було вести дружину за пропискою, але благаннями дружини привіз її в перший-ліпший пoлoговий будинок – один на кілька сіл і селищ. Ларису відразу відвезли в пoлoгову. Пoлoги були хоч і важкими, але стрімкими.

Малюк з’явився на світ вагою 3 кг, 48 см. Гарненький, темно-русявий з зеленими очима – симпатяга та й годі. Малюка, забрали як і личить в дитяче відділення для реабілітації та проведення повного обстеження.

На наступний день мамам привезли погодувати малюків. Ларисі було якось не по собі, ніби не спокійно. Начебто і смокче, але якось не так, ніби й дивиться на неї, але теж якось не те. Лариса розгорнула маленького, щоб підглядати заповітне родимку на коліні. Справа в тому, що у них в роду у всіх на коліні стоїть “мітка”. У Кирилчика (так назвала сина Лариса) теж була така родимка. Але якого було Ларисин здивування, коли розмотавши малюка, вона її у малюка не побачила. У неї немов камінь з душі впав, їй не здалося, це дійсно не її син.

Лариса вийшла в коридор і ходила між палатами і в надії побачити свого малюка. Раптом з далекої палати пролунав плач. Та такий бас, прям як у її чоловіка. Вона кинулася туди. Пояснивши ситуацію, жінки розгорнули малюка і обидві ахнули. На колінці та сама родимка. Інша жінка занервувала, на обличчі було написано питання “а де ж мій син?”. Тоді Лариса запропонувала подивитися і другого малюка і як вони сміялися, коли виявили, що ПІБ на пробірках у них однакові. Мало того що прізвища схожі, так і ініціали ті ж. Тому дітей і переплутали. Дівчата ще довго сміялися. Потім навіть здружилися сім’ями, але суть не в цьому.

Уявіть, на скільки материнське серце відчуває своє чадо?! І ніби як бирка красується твердими фактами у вигляді ПІБ, але немає ж, серце матері не обдуриш. А ще кажуть, всі маленькі діти схожі один на одного. Мамине серце не обманиш.

РЕКЛАМА:

Джерело.