Рита – дівчина надто цікава та уважна і часто може помітити те, на що інша людина навіть уваги не звернули б.
Вона ще 2 роки тому переїхала до моря. Давно хотіла ближче до сонця і пісочку. Не любить морозу і хуртовин. Переїзд дався важко. Все-таки міняти місце проживання після 40, особливо коли прожив на старому місці все життя, ох як важко. Але Рита була сповнена рішучості. Аж надто сильно їй хотілося свій будинок і сад. Та й на старому місці її вже ніщо не тримало. Сім’ї немає, обзавестися ще не встигла, батьків теж не стало.
Дуже часто вечорами в гарну погоду Рита ходила до пляжу, народу вже було менше, хвилі заспокоювалися і теплою піною пестили ноги. В той день Рита сіла на пісок і дивилася в далечінь. Сонце залилося рум’янцем і наряджало блискітками морську гладь. Рита замріялася. Раптом вона побачила цікаву картину.
Собака досить великих розмірів тягнула за сукню маленьку дівчинку 4-5 років, а та знову поривалася в воду. Але віддати належне псу, а як вірна нянька, її так туди і не пустив. Так тривало ще хвилин 5. Рита мовчки спостерігала і про себе тихенько посміхалася. Думка про те, коли ж відреагують на цю ситуацію батьки дівчинки, все ж промайнула. Озираючись на всі боки, Рита зрозуміла, що дівчинка одна. Тоді вона різко піднялася, підійшла і поцікавилася, де батьки. Дівчинка лише посміхалася, ніби загравала з нею.
Тоді Рита попросила дівчинку провести її до батьків. Вона весело побігла в бік, а пес за нею. Пройшовши через зелену галявину і невеликий ліс, перед нею постав старий будинок. Виявилося, дівчинка там живе з бабусею і псом Бармалеєм. Це його так ласкаво кликала бабуся Лєри. Батьків у дівчинки не було, бабуся як могла виховувала дівчинку.
Рита здружилася з Лєрою і її бабусею і стала частенько їх відвідувати, коли ходила до моря. Вона відчувала себе щасливою, адже у неї з’явилася хоч і маленька, але справжня сім’я. Бабуся Лєри дійсно дуже тепло ставилася до Рити, разом пили чай і розповідали різні історії.
Але півроку тому бабусі не стало. Чи варто говорити, як вчинила Рита? Звичайно вона удочерила Лєру і в наступному році дівчинка йде в школу.
Ось так. Часто прислухайтеся до свого серця, воно здатне нам підказати набагато більше, ніж може здатися на перший погляд, воно може привести нас туди, де нас давно чекають.
Шукайте деталі в групі Facebook