Рожищанка Алла Брожина розповідає про українських заробітчан у Польщі та про те, як вони шукають собі роботу.
Про це жінка написала на своїй сторінці у мережі Facebook.
«Оскільки в Żorska strefa przedsiębiorczości я займаюся, в тому числі і справами іноземців-заробітчан, знайома попросила сконтактувати з українською сім’єю, які приїхали в Польщу і шукають роботу (працедавець чи агенція з працевлаштування їх ніби то обманув). Дзвоню, пропоную їздити водієм міського автобуса з кат. Д (16 zł з податком!), бо знаю, що є така робота від міського центру зайнятості. Чоловік каже: «Ні, на автобусі не хочу, права маю, але не хочу, може, у Вас є на виробництві?». Кажу, що про виробництво не знаю, але є робота в місцевій пекарні, можуть працювати разом, дають житло, обід, робота в центрі міста, платять мінімальних 10 zł за годину, aле є свої плюси. «Ні, — каже, — то мало, 10 злотих. Ви нам пошукайте щось на виробництві». Кажу, що як щось буду знати, то передзвоню, але нічого не обіцяю, бо я не працюю в агенції працевлаштування і просто хочу допомогти», — пише жінка.
Також вона розповідає, що за два тижні жінка роботу так і не знайшла.
«Минув тиждень. Знов дзвонить: «Я з вами спілкувався раніше, ви обіцяли, що пошукаєте нам роботу» (!). Кажу: не було нічого, що Вам підходить (принаймні, я про це не знала). Він говорить: «Я тут вже працюю в Рибніку на автозаводі, тільки от для жінки щось треба знайти». Кажу: може, в пекарні? – Ні, 10 злотих —то мало. А вона, бідна, вже 2 тижні сидить без роботи».
І тут у мене на кілька секунд відняло мову, а разом з нею всю дипломатію і лояльність до земляків. Кажу: «Той, хто 2 тижні не може знайти роботи, іде на роботу для початку за 10 злотих, і шукає в цей час кращу роботу»… (я здогадалась, що робота на виробництві разом з чоловіком теж їй не підійшла). Він щось там мрукнув типу: «Ну да, ну то до побачення». Думаю, більше не задзвонить», — пише жінка.
Шукайте деталі в групі Facebook