Тиск на суд та прослушка послів: ДБР відкрило нову кримінальну справу проти Порошенка (деталі)

15 липня ДБР відкрило нову кримінальну справу за заявою проти Петра Порошенка. Справу вже внесено до єдиного реєстру досудових розслідувань.

Заявником виступив екс-глава Апеляційного суду Києва Антон Чернушенко, який з 2015 року перебуває поза Україною – після порушення проти нього кримінальних справ, пише “Страна”.

Проти Порошенка у відомстві вже накопичилося таким чином дев’ять кримінальних справ, по частині яких вже йдуть процесуальні рухи .

Заява Чернушенко

Документ, що надійшов в ДБР, стосується незаконного втручання Порошенка і його оточення в судовий процес і тиск на суддів.

Кримінальне провадження відкрито за рішенням Печерського суду Києва від 8 липня.

У своїй заяві Чернушенко детально описує, як Петро Порошенко та заступник голови його адміністрації Олексій Філатов особисто вимагали у нього винесення неправосудних рішень щодо невинних.

Подібні вимоги почалися в жовтні 2014 року, коли суддю викликали на Банкову особисто до президента.

Там Порошенко висловив йому своє невдоволення тим, як в Апеляційному суді розглядалася справа ювелірної фірми Graff : він дорікнув судді, що той не зміг “захистити честь родини” президента.

Цей салон пограбували слідчі під час проведення обшуку. Інтерес президента міг полягати в тому, що в ювелірному салоні, за чутками, вкрали ексклюзивне кільце для Марини Порошенко.

Надалі президент перемкнув кураторство судді вже на Філатова і передавав всі свої “вказівки” через нього.

Також в заяві Антона Чернушенка згадана агрофірма “Агрейн”, на яку в 2014 році наклав арешт Голосіївський суд, а вища інстанція арешт врожаю скасувала.

Це скасування стало другою претензією Порошенка в розмові з суддею. На його думку, президент мав особистий інтерес в арешті агро-активів.

Третім епізодом в заяві стала історія з компанією “Нафтогазвидобування”, що належала Ринату Ахметову. Чернушенко заявив, що навесні 2015 року активи цієї фірми були заарештовані Генпрокуратурою і Печерським райсудом на замовлення Петра Порошенка.

Суддя називає це рейдерським захопленням з метою отримання відступних 130 мільйонів доларів на користь особисто Порошенка.

“З цього приводу Філатов неодноразово викликав мене в АПУ і наполягав на тому, що визначення Печерського суду про накладення арешту на майно “Нафтогазвидобування” були залишені Апеляційним судом Києва без змін”, – пише Чернушенко в заяві.

Однак апеляція скасувала ці визначення і відмовила в клопотаннях слідчому- “важливику” Генпрокуратури Дмитру Сусу. “Що викликало незадоволення президента України Порошенка П.О.”, – пише суддя.

Після чого і почалося переслідування Чернушенко з боку Генпрокуратури та Банкової. В Апеляційному суді провів обшук той самий слідчий Сус, якому напередодні відмовили в арешті “Нафтогазвидобування”.

Цікаво, що це відбувалося в той день, коли мало відбутися чергове засідання суду з цього питання.

“Під час обшуку слідчий Сус навіть не приховував того, що він виконував вказівки керівництва ГПУ і доручення президента України”, – заявляє Чернушенко. Він також посилається на інформацію нардепа Олександра Онищенка, який розповідав, що фабрикація справи проти Чернушенко була доручена замгенпрокурора Юрію Столярчукк.

Уже в кінці червня 2015 року Столярчук оголосив Чернушенко про підозру у винесенні неправосудних рішень і втручанні в систему авторозподілу справ. Суддя назвав справу сфабрикованою, не чекаючи неминучої в’язниці, покинув Україну.

Також, за словами заявника, Філатов вимагав у нього залишити в силі вирок генералу Олексію Пукачу, якого звинувачують у вбивстві журналіста Георгія Гонгадзе.

Що ще відомо про справу Чернушенко

Про всі ці справи Антон Чернушенко розповідав ще в 2017 році. А також публікував відеоролики з викриттями Порошенко і Філатова.

У цих роликах колишній суддя говорив ще і тому, що керівництво країни веде прослушку послів західних держав, а також місій ОБСЄ і МВФ в Україні.

“Навіть відносно міжнародних організацій, які співпрацюють з Україною, цілого ряду посольств, які знаходяться в Україні, також відбуваються ці заходи. Це можна пояснити тільки політичним замовленням… Відомо, що є політична воля, щоб отримувати відповідну інформацію, наприклад, від місії МВФ, особливо в моменти, коли в Україні знаходиться відповідна делегація; від представників ОБСЄ, від фонду Аденауера та цілого ряду посольств, наприклад, Республіки Білорусь, Німеччини, Франції та інших”, – говорив Чернушенко в 2016 році, вже після свого від’їзду за кордон.

Крім того, суддя досить докладно розповідав про свої взаємини з Порошенком і Філатовим.

“Мене викликали неодноразово в Адміністрацію президента і давали конкретні вказівки щодо прийняття рішень. Такі виклики здійснював Філатов”, – говорив побіжний суддя.

За словами Чернушенка, Філатов почав вимагати у нього прийняти рішення про арешт майна підприємства Ріната Ахметова “Нафтогазвидобування”. Тоді у Порошенка ще воювали з донецьким олігархом і намагалися “віджати” підприємство (пізніше Ахметов навпаки став підтримувати Порошенка).

Всього, як розповів побіжний суддя, справ, до яких Філатов і АП проявляли інтерес, було п’ять.

“Було всього п’ять справ, які перебували в моєму провадженні. Одного разу мені зателефонували з приймальні Філатова, і сказали, що чекають в гості. Ходив до нього на прийом. Було таке, що Філатов сам дзвонив”, – розповів Чернушенко.

За його словами, перший раз Філатов повідомив, що в Апеляційному суді є певні справи і потрібно, щоб він проконтролював, як їх розглядати.

“Їх цікавив конкретний результат: на рахунку компанії (“Нафтогазвидобування”) Повинен бути накладений арешт. Я сказав, що можу дати відповідь у справах після того, як вивчу їх. Приїхав знову і сказав, що справи розглянуті в районному суді з порушенням закону. …Я сказав Філатову, що рішення Печерського суду потрібно скасовувати, а в накладенні арешту потрібно відмовляти”, – говорив Чернушенко.

У відповідь Філатов “висловив жаль, що не можна вчинити так, як він просить”. Після цього 19-го червня 2015 го в кабінеті голови Апеляційного суду було проведено обшук, а сам суддя залишив країну.

З Філатовим колишнього служителя Феміди познайомив сам президент восени 2014-го року, коли особисто вимагав потрібного йому рішення суду по одній з аграрних фірм, пов’язаних з кумою Порошенко Оксаною Білозір.

Пізніше він перейшов на контакт особисто із заступником глави АП.

“Філатов викликав мене до себе і акцентував, що є справи важливого державного масштабу. Але після того як я вивчав, бачив, що там лежить не державний, а особистий, корпоративно-бізнесовий інтерес”, – згадує Чернушенко.

Ще одне свідчення Чернушенко стосується справи про вбивство Георгія Гонгадзе. У травні 2015 року його викликав Філатов.

“Він довів до мого відома позицію президента про те, що вирок суду першої інстанції бажано залишити таким, як він є. Більше того, він (Філатов – ред.) зазначив, що в цій справі ні в якому разі не потрібно викликати в якості свідків колишнього президента Леоніда Кучму та інших осіб”, – заявив суддя.

Сам Філатов тоді назвав звинувачення Чернушенко “маренням”.

“Бред. Я не знаю, наскільки цей суддя релігійна людина, щоб клястися на Біблії. Але, якби були факти тиску на суд з приводу “Нафтогазвидобування”, або іншого підприємства, то суддя повинен був негайно повідомити в правоохоронні органи”, – зазначив заступник голови адміністрації президента в інтерв’ю “1+1”.

Шукайте деталі в групі Facebook


РЕКЛАМА:

Джерело.

Загрузка...