Через замулення річка Дніпро може перетворитися на острови щонайменше за три роки. На цьому наголошують в Асоціації рибалок України.
Кажуть, уже 5-й рік намагаються достукатися до чиновників, аби ті звернули увагу на проблеми Дніпра. Бо існуючі програми по очищенню водойми, спрямовані здебільшого на модернізацію очисних споруд та укріплення берегів.
Нині у столичній акваторії нарахували 56 мілин, на яких можна по коліно стояти посеред річки.
З’являються вони у результаті потрапляння надлишкових фосфатів через стоки у водойму.
“У Києві близько 2 тисяч мийок, які врізані у каналізації. І ця вся брудна вода, наповнена хімічними миючими засобами, стікає у Дніпро. У нас миючі засоби виготовляються на основі фосфатів. Фосфати – це як добриво для водоростів. Тому Дніпро цвіте та заростає… Спочатку з’являються невеличкі рослини, після цього – очерет, після очерету йдуть дерева й так далі. Тобто це будуть вже повноцінні острови”, – пояснює голова Асоціації рибалок України Олександр Чистяков.
Та не фосфатами єдиними. Появу ж мілин у водоймах пов’язують також із наявністю дамб. Мовляв, через це Дніпро втратив власну течію.
“Він не в стані змити те, що у нього потрапляє. А по берегам річки стоять мегаполіси, хімічні, металургічні підприємства зі своїми стоками й зливами. Тож вода в каскаді дніпровських водосховищ нагадує коктейль таблиці Менделеєва” – додають в Асоціації.
Друге життя для Дніпра
Обміління – це абсолютно природній процес, кажуть у КП “Плесо”. Втім, аби в подальшому не допустити утворення островів посеред Дніпра, пропонують встановити обмеження з поступовою забороною фосфатів, які здебільшого присутні у миючих засобах.
А от рити фарватер (канава, смуга води певної глибини – Gazeta.ua) посеред ріки – не рекомендують. По-перше, кажуть, через короткий час його знову затягне. По-друге, призведе до послаблення опори мостів.
“Ви бачили ту мілину, де стояли?Якщо там вибрати пісок – пісок, який є під мостом – він природнім способом змиється у яму, яка утвориться після того як видалимо пісок тут. Тобто якщо видаляти, то контрольовано на певну глибину, але чи це доцільно – це питання більше наукове та безпеки експлуатації інженерних споруд, – каже начальник науково-експлуатаційного відділу КП “Плесо” Сергій Щербак.
Єдиний шлях прибрати утворені мілини – використати землерийну техніку – земснаряд (механізм, що діє за принципом пилососа: висмоктує пісок з дна водойми – Gazeta.ua). Та, за словами, голови Асоціації рибалок України Олександра Чистякова, нині такі механізми використовують лише в інтересах бізнесу.
“У нас земснаряди на сьогодні працюють лише там, де це потрібно бізнесу. Там, де є пісок. Вони працюють на добування піску, а не на реанімацію й відновлення річки”, – пояснює він.
Тому необхідно знайти компроміс з бізнесом, який має землерийну техніку й готовий виймати цей грунт, використовуючи його для господарських потреб, каже Віктор Вишневський, доктор географічних наук.
“Надання права видобувати цей корисний ресурс повинно супроводжуватися обов’язками. Дається тобі право вибрати, наприклад 100 тисяч кубометрів піску, ти повинен розчистити іще таку-то частину дніпровських водосховищ”, – зазначає науковець.
Загалом, по всій країні є лише п’ять офіційних піщаних кар’єрів. Один із них розташований фактично в руслі Дніпра, а саме під Українкою – поблизу Кончи-Заспи.
Наприкінці липня Дніпро позеленів. Люди поскаржилися, що біля берегів водойми з’явилися желеподібні “плями”. У КП “Плесо” тоді пояснили ситуацію потраплянням у Дніпро зелених водоростів, що з’являються після щоденних скидів води в Київському водосховищі.
Шукайте деталі в групі Facebook