Скільки можна знущатися із сільської школи?

ІГОР ЛІКАРЧУК: СКІЛЬКИ МОЖНА ЗНУЩАТИСЯ ІЗ СІЛЬСЬКОЇ ШКОЛИ?

Автор: Ігор Лікарчук, екс-керівник Українського центру оцінювання якості освіти, в. о. директора Навчально-методичного центру забезпечення якості освіти.

Сьогодні в мережі прочитав інтерв’ю одного із навколоосвітніх «експертів» про необхідність об’єднання в сільській школі кількох предметів для викладання одним учителем…

Пані та панове експерти, радники, й дорадники. Скільки ви ще будете знущатися із сільської школи, із людей, котрі живуть в сільській місцевості, та, на відміну від вас, добре знають, що хліб росте не в гіпермаркеті…

Усі ваші прожекти стосовно сільської школи мають лише одну мету: ліквідувати ці школи. Бо сільські школи, як більмо на оці. Більмо для тих, хто планує та розпоряджається бюджетом. Незважаючи на те, що саме аграрний сектор і чи не є основним наповнювачем цього бюджету. Тому й придумали нісенітницю про те, що сільські школи не забезпечують належної якості освіти.

А хто ту якість і чим міряв? Результатами ЗНО? Це однаково, що говорити про здоров’я населення країни, рахуючи кількість проданого алкоголю…

Та, навіть, якщо і так, то чому ніхто не враховує, яка частка участі репетиторів в «хороших» результатах ЗНО міських учнів? Упевнений, що якби репетиторства не було, то результати міста і села не дуже відрізнялися б. Чотири роки тому в Україні масово почали створювати опорні школи, куди щодня, інколи за 20-30 км підвозять учнів старших класів із отих «неперспективних» сільських шкіл? Результати ЗНО від такого підвезення в тих учнів поліпшилися? Не поліпшилися.

То, очевидно, що справа не в тому, ДЕ розташована школа і чи вона повно-, або малокомплектна. А в тому, як там організований освітній процес. І до тих пір, поки в невеликих школах освітній процес буде організований на засадах класно-урочної системи, позитивних змін у результатах діяльності цих закладів не буде.

Біда в тому, що над цим питанням ніхто не хоче працювати. Ні в міністерстві, ні в НАПН. Як не напружую пам`ять, але не можу пригадати аби хоч один документ з питань роботи сільської школи, прийнятий за останні десять років…

Бо сільську школу закрити набагато легше, аніж запропонувати для неї нове життя без класно-урочної системи… І плести байки про освітні гіперлупи (типу об’єднання кількох предметів) набагато простіше, ніж запропонувати реальні шляхи запровадження іншої моделі організації навчання.

Колись схаменемося, та буде пізно. Дерева та бур’яни в класах сільських шкіл виростуть.

Замість учнів.

РЕКЛАМА:

Джерело.

загрузка...