Після громадянської війни у 1890-х роках до Нью-Йорка хлинув просто таки шалений потік людей іммігрантів. Місто перетворилося на першу зупинку для мільйонів людей, які прибували до США у пошуках кращого життя. Саме на цей період припало заснування найстарішої мафій Америки – ірландської.
Одним із тих, хто приїхав до Нью-Йорка 1904 року був напів англієць, напів ірландець Оуні Медден – син дрібного злодюги, який з матір’ю вирішив утекти від бідного життя. Неосвічений юнак за кілька років став одним із найвпливовіших гангстерів міста і отримає позивний “Кіллер”.
В попередньому випуску: Mala del Brenta – мафія на чолі з монстром, полювання на якого вестиме вся Італія
Відразу по приїзду він потрапив у район під назвою Hells’s Kitchen – “Пекельна кухня”, в якій пограбування, викрадення людей та вуличні розбірки були звичайною буденністю. Там пліч-о-пліч ідеально вживалися бідність і кримінал. І от в таких умовах Оуні Меддену довелося починати своє нове, американське життя.
Потрохи Оуні Медден почав вклинюватися у вуличне життя. Дрібні крадіжки, співпраця із іншими бандами і рекет стали його звичним стилем життя. Вулиці Hell’s Kitchen стали його другим домом. Грошей вистачало не тільки на себе, а й навіть на забезпечення своєї родини. Вистрибнути із замкненого кола “оборудок” “Пекельної Кухні” назад у звичне мирне життя було практично неможливо.
З плином часу крадіжки змінилися убивствами. Оуні Медден став працювати “по-дорослому”. На нього швидко звернули увагу члени банди Gopher. Мадден, вирізняючись особливою жорстокістю і холоднокровністю, ніколи не вагалася – він убивав невигідних для себе людей будь-де і будь-якими методами.
Дослідники ірландських кримінальних вуличних угрупувань стверджують, що Оуні Медден убивав своїх жертв металевими трубами (простромлював грудну клітку), забивав палицею, розчавлював голови або просто розстрілював впритул.
Медден зарекомендував себе у кримінальному суспільстві як людина, яка готова піти в бій чи то зі зброєю, чи то з голими руками. Лише до 16-ти років він убив п’ятьох людей. Ось цей кримінальний шлях у Hell’s Kitchen він розглядав як можливість підняти себе і свій авторитет у суспільстві,
– наголошує письменник Ті Джей.
1912 року Оуні Медден потрапив у перестрілку. Він настільки був упевнений у своєму авторитеті і безкарності, що вирішив сам прийти випити в бар, який знаходився на території ворогів – Hudson Dusters. Його одразу ж помітили і влаштували засідку. Поки він пропускав склянку-другу, насолоджуючись увагою з боку жінок, його просто у спину розстріляли, кинувши помирати просто на підлозі.
Коли приїхали поліцейські, вони навіть не знали, куди його везти: до лікарні чи одразу в морг. У нього всадили 11 куль. Все ж, його повезли до лікарні і медики витягли 6 куль. Решта так і залишилася із ним до кінця життя. Оуні, відходивши від поранень, ретельно планував помсту. Він прекрасно знав, хто його замовив і розплата не змусила довго чекати.
Він знайшов ватажка Hudson Dusters і дуже швидко із ним поквитався – точно так само розстріляв у спину. При розстрілі за збігом обставин були присутні 2 жінки, які виявилися його колишніми. Вони швидко здали Меддена і поліція почали полювання. Оуні Меддену загрожував строк ув’язнення від 10 до 20 років. Однак, відсидів він тільки 8, його достроково випустили за хорошу поведінку.
Вийшовши із в’язниці Оуні не застав нікого зі своїх знайомих по “кримінальному” бізнесу. Ера крадіжок і рекету закінчилася, настала нова – ера “Сухого закону”. Саме в цей період банди Нью-Йорка розцвіли найбільше. Сухий закон дав можливість завдяки підпільним продажам непогано підзаробити і стати на ноги. Скористався цим і Оуні Медден.
І хоча будь-який продаж алкоголю на вулицях був незаконним, Медден швидко зорієнтувався і налагодив надійні поставки спиртного. Він привозив якісний лікер, скотч, джин і горілку. Усе це величезними партіями прямувало із Канади, Британії і Куби. Медден почав тримати на контролі продаж алкоголю.
Окрім продажу алкоголю в Нью-Йорку, Оуні Медден зайнявся поширенням свого товару практично по всій території США. Впливові люди знали його як надійного постачальника, продавця і бізнесмена.
З часом він здогадався зробити щось таке, що повністю перевернуло “кримінальний світ” із ніг на голову. Саме Оуні Медден першим здогадався відкрити власний клубу в Нью-Йорку, що став чимось новим для суспільства, політиків та й самих гангстерів. В “Коттон Клаб” з’їжджалися найвпливовіші люди не лише Нью-Йорка, але усієї країни. Оуні Меддену вдалося об’єднати довкола себе потужних людей. Він мав все: міцні зв’язки, компромати і таку владу, яка нікому і не снилася.
Та популярність і вплив Меддена подобалася далеко не всім. Інші впливові мафіозі не хотіли покидати велику гру і почали полювання на Оуні. Тому 1933 року він вирішив покинути Нью-Йорк – жереб впав на Арканзас. Там же Медден і прожив до кінця своїх днів, спростувавши ще один стереотип кримінального світу – боси довго не живуть. Медден покинув світ у 73 роки власною смертю.
Покинути територію Нью-Йорка непоміченим такому впливовому гангстеру як Оуні Медден навряд вдалось би. Ходять легенди, що він домовився із тодішнім президентом Франкліном Рузвельтом. В обмін на відступ від кримінальних справ у Нью-Йорку, глава країни дозволить покинути місто без переслідування.
Проте, після того, як Медден покинув Нью-Йорк на горизонті з’явилися нові не менш впливові мафіозі. Та й методи у них були трохи інші – грабунки. Найвідомішими стали Джон Хамільтон і Джон Діллінджер – засновники банди “Діллінджер”. Обидва гангстери сиділи разом у тюрмі. Там вони вирішили створити банду грабіжників і активно набирали людей у свої ряди.
Шукайте деталі в групі Facebook