Спустошать “кишеню” Путіна на користь України: у Раді підготували несподіване рішення на $100 млрд

Росія повинна заплатити мільярди доларів за агресію на Донбасі та анексію Криму. Саме з таким посилом 59 народних депутатів запропонували створити в Україні Національне агентство з питань подолання наслідків військової агресії РФ.

Якщо ідею підтримають у Раді, то в країні здійснять повний аудит і виставлять Кремлю рахунок. Очікується, що сума може досягти 100 мільярдів доларів. Детальніше.

Що пропонують у парламенті

Йдеться про законпроєкт №3057, який зареєстрували 11 лютого. Авторами виступили десятки нардепів відразу з декількох політсил, переважно з “Голосу”, але є і члени “Слуги народу” (як-от глава фракції Давид Арахамія, депутати Олексій Жмеренецький, Микита Потураєв та інші), представники “Батьківщини” та “Європейської солідарності”.

Як сказано вище, планується створити одне Нацагентство, що проаналізує всю шкоду, пов’язану з агресією – втрати через біженців та переселенців, втрати підприємців, у яких забрали власність, екологічний збиток і багато іншого. Втрати банківських структур (готівка, кредити, заставне майно) тощо.

У фракції “Голос” фігурує цифра в 16% від ВВП, які країна втратила внаслідок агресії, що можна конвертувати у 100 млрд доларів.
Зараз ці розрахунки вже здійснюють паралельно в кількох міністерствах (юстиції, закордонних справ і оборони), військово-цивільних адміністраціях, “Укрзалізниці” та в інших відомствах.

Руйнування на Донбасі

Як це може працювати? У законопроєкті прописана структура.

Після того як Агентство збере всю інформацію, буде висунуто претензію РФ щодо виплати репарації. Пізніше, як упевнені автори ідеї, відбудеться етап консультацій з Кремлем, і в Москві повинні погодитися з виплатою коштів. Якщо ж там відмовляться, – Україна надішле документ в усі міжнародні інституції, зокрема в ООН.

Чи є перспектива та що буде далі
Зважаючи на значний список підписантів, шанси на успішне голосування досить високі. Щоправда, на найближчі місяці весь парламент паралізований голосуванням за ринок землі. Нагадаємо, що в проєкті є понад чотири тисячі правок, які депутати планують розглядати й навесні.

Руйнування на Донбасі

Інфографіка претензій до РФ

Як розповіла  нардепка від “Голосу” Юлія Клименко, очікувати винесення на розгляд ідеї раніше, ніж у квітні-травні 2020 року, не варто. Проєкт пройде профільний комітет, всі етапи обговорення, та лише після завершення епопеї з ринком землі буде запропонований на голосування в залі в першому читанні.

“На територіях Донбасу й Криму залишилося майно громадян, які були змушені переїхати на неокуповану територію, щоб продовжити нормальне життя. Реєстру втраченого цими людьми майна немає, і в процесі реінтеграції все це повинно бути підраховано. Треба взяти до уваги й витрати українців, які були змушені орендувати або купувати житло – тобто витрати, яких вони зазнали, щоб переїхати та врятуватися від війни, яку розпочала Росія”, – підкреслила Клименко.

Щодо фінансової частини документа, то тут у економістів виникає багато питань. Василь Невмержицький вважає, що грошові втрати від агресії досить великі. Є дуже багато факторів, які можна вважати як прямими, так і непрямими збитками за останні шість років.

“Це передусім політичне питання, але якщо брати суто економічні розрахунки, то за час війни ми втратили понад 100 мільярдів доларів. Йдеться як про ВВП, так і про банківські активи, готівку. Ми маємо порушені виробничі цикли на підприємствах, втрачене майно, смерті людей і ліквідацію багатьох активів. Тому якщо це все оцінювати в комплексі, то сума буде більшою. За бажання підрахувати все можна, це більш ніж реально”, – пояснив у коментарі OBOZREVATEL фінансист.

Як це було в інших країнах?
Автори законопроєкту спираються на досвід інших держав, що також вимагали відшкодування за завдані збитки. Згадується досвід Іраку й Кувейту, Польщі та Німеччини, Греції та інших країн.

Наприклад, у лютому 2019 року Ірак виплатив Кувейту 300 мільйонів доларів репарацій за військове вторгнення та окупацію в 1990-1991 роки, а також втрати й збитки, завдані приватним особам і компаніям. Як пише “Україна по-арабськи”, Компенсаційна комісія ООН (ККООН) виступила в ролі посередника. У квітні 2018 року Багдад відновив виплати Кувейту, які були припинені з жовтня 2014-го через складну ситуацію в Іраку.

Тоді було відшкодовано 90 мільйонів доларів. ККООН повідомляла, що на той час Ірак перерахував Кувейту загалом 47,9 мільярда доларів і залишився винен приблизно 4,5 мільярда. Багдад зобов’язаний виплачувати 300 мільйон доларів щотри місяці.

Вторгнення Іраку в Кувейт

Аналогічна ситуація триває зараз і в Греції. У червні 2019 року уряд країни зажадав від Німеччини почати переговори щодо компенсації за Першу й Другу світові війни, Афіни оцінюють збитки в розмірі 400 мільярдів доларів (це удвічі більше, ніж бюджет Греції в 2017 році). Берлін ж неодноразово відмовляв у виплатах, посилаючись на Договір про відновлення єдності Німеччини, який набув чинності в 1990 році та не передбачав надання додаткових відшкодувань.

Чи можливий такий підхід в нинішніх реаліях для України? Ймовірно, що ні. На поточному етапі Росія не визнає ані агресії проти України, ані самого факту анексії частини територій. До того ж, за численними заявами офіційних осіб Кремля, регулярна армія країни не веде жодних бойових дій в Україні, що суттєво ускладнює процес будь-яких компенсацій.

Простіше кажучи – юридично Україна та Росія не оголошували одна одній війну. На рівні дипломатичних і політичних переговорів Москва також усіляко заперечує пряму участь в агресії, тому навряд керівництво Кремля йтиме назустріч у питанні репарацій.

Ну і ще одна складова питання – гроші. Ніхто компенсовувати десятки або сотні мільярдів доларів Україні не буде. Для порівняння, бюджет країни на 2020 рік становить менш ніж 50 млрд доларів, а очікувана сума репарацій перевищує його щонайменше в декілька разів.

Також питання є і до самого Нацагентства, його ефективності. Чим займатиметься орган, скільки років буде працювати та чи є реальний сенс у його функціонуванні? Єдиний сенс для ідеї – підготувати світовій спільноті детальний аналіз збитків у результаті агресії РФ. А далі сподіватися, що в геополітиці щось зміниться на користь Україні.

 


РЕКЛАМА:

Джерело.

Загрузка...