Безготівковий долар продовжує активно дорожчати. 18 березня його курс піднявся на 37 копійок, і закріпився в рамках 27,38-27,42 грн / $, повідомив “Страні” директор казначейства Банку Кредит Дніпро Олег Курінний. З початку місяця – на 2,72 грн.
Готівкові курси банків поступово вляглися, і позначку 30 грн / $ взяти не змогли. Максимум, який ставили на продажу – 29,80 грн / $ і це був одиничний випадок. Окремі банки продовжували ставити 29,0 грн / $ (ПУМБ, Правекс-банк, ОТП Банк). Але при цьому середні розцінки на продажу долара опустилися десь на 20 копійок – 28,30-28,50 грн / $, а на покупку – на 10 (до 27,10-27,30 грн / $). У той же час люди продовжили скаржитися на фактичну відсутність валюти в касах банків.
Помітно просіли ціни чорного ринку. Якщо вдень на піку вони досягали 28,25-28,83 грн / $, то до вечора скотилися до 27,80-28,16 грн / $.
“Дійсно готівкові курси відкотилися чарівним чином, і поки до кінця не зрозуміло за рахунок чого. Були чутки про постачання готівкового долара комусь з держбанків, і скорочення його дефіциту на ринку в цілому. Однак їх ніхто не підтвердив, так що як і раніше є невизначеність “, – сказав Василь Невмержицький.
Одночасно гуляла і інша плітка – що через карантин накажуть закрити небанківські обмінники. Мета – щоб люди здавали долари не в них, а тільки в банки (щоб у населення не було іншого вибору), тоді готівкова валюта буде краще контролюватися державою. Найбільше відділень в нашій країні у держбанків (в першу чергу, у Приватбанку та Ощадбанку), які прислухаються до думки Нацбанку, і будуть виконувати його вказівки. Нібито таким чином влада зможе краще контролювати готівковий долар, що знаходиться всередині країни. Втім, за фактом інформація також поки не була підтверджена.
Хоча банківським казначействам ідея сподобалася, адже у них як і раніше спостерігається валютний дефіцит, який дуже сильно відчувався на міжбанку. Обсяг безготівкових торгів, за різними оцінками, склав близько $ 400 млн, і половину з нього продав Нацбанк – близько $ 200 млн.
“Регулятор знову неодноразово продавав валюту, почавши з 27,30 грн / $ і дійшовши до 27,42 грн / $, що і стало підсумковим індикатором дня”, – уточнив Олег Курінний. Валютний попит на міжбанку як і раніше розігрівається компаніями і населенням. Люди продовжують скуповувати долар через мобільні додатки і системи інтернет-банкінгу.
Але при цьому активність по скупці валюти підприємств поступово починає знижуватися через скорочення банками кредитування.
“Банкіри змушені гальмувати кредитування корпорацій, оскільки побоюються їх дефолтів. В умовах посилення заходів, спрямованих проти коронавірусу, і згортання роботи підприємств, які відправляють людей по домівках, – ризики неповернень по кредитах ростуть дуже істотно. Це як раз ті ризики, на мінімізації яких завжди наполягав регулятор “, – підкреслив Василь Невмержицький.
Нацбанк вчора зробив дві гучних заяви по кредитуванню, але ще більше раздраконив ними банки:
Про готовність виділяти не тільки короткострокові кредити (на 1 і на 14 днів), а й довгострокові – терміном до 5 років. Для підтримки фінансової стабільності банків, а також для активізації довгострокового кредитування бізнесу і населення, в першу чергу, іпотеки.
Короткострокові кредити Нацбанку будуть видавати не тільки на 14 днів, а до 30 днів. При цьому видавати їх будуть не раз в два тижні, а щотижня.
В такому ж режимі будуть розміщуватися і депозитні сертифікати НБУ.
“Видно, що Нацбанку потрібно відзвітувати про виконану антикризову роботу, ось він і городить непотрібні заходи. Вони для красивої презентації, а не для практичної роботи. Адже ніхто з банків не ризикне зараз видавати кредити бізнесу під стабілізацію і розвиток – навіть держбанки сьогодні вирішили для себе все зупинити. Адже вже пішли заяви від бізнесу на реструктуризацію, і в багатьох випадках це будуть дефолти. Значить збитки для банків. і про який бред в вигляді іпотеки може заїкатися Нацбанк? Люди сидять по домівках, не працюють, зарплати платять небагатьох, хто може працювати на дому, і неясно, що у них буде зі здоров’ям. Іпотека – це футуристична фантазія Нацбанку, чиє керівництво імітує діяльність, щоб утриматися на посадах. Щоб банки кредитували – держава повинна взяти на себе ризики, а не тільки надати ресурси “, – підкреслив у бесіді голова правління великого банку.
Шукайте деталі в групі Facebook